Катерина Бурмистрова: «Я послушная спортсменка»

- І часто ти “валяєш дурня”?
-Вже ні. Я подорослішала і визначила пріоритети свого життя. Тому тепермене не потрібно підганяти: я викладаюся на повну. А раніше могла натренуванні розіграти цілу виставу (сміється). Лише з часом зрозуміла,що тренуюся для себе, а не для тренера, і на змаганнях, якщо будупогано готова, він не вийде замість мене на килим.
- А в силу щасливих талісманів віриш?
- Так. Завжди зі собою ношу ладанку, яку подарувала мені мама.

-Тебе запрошували виступати за інші країни?
-Пропонували приміряти форму збірних Білорусі, Вірменії та Болгарії.Якщо колись ці пропозиції й були для мене спокусливими, я все одно недумала про переїзд. А тепер мені й не хочеться: ну й нехай нам небагатоплатять, але я – українка, і, захищаючи кольори своєї країни, відчуваютаке натхнення, якого не принесла б жодна перемога за чужу країну.

- Хто з твоїх наставників суворіший – Володимир Глібенко чи Олег Сазонов?
-Вони обидва суворі і водночас добрі. В тренерах я дуже ціную те, щовони сприймають мене не лише як спортсменку, а й як особистість, ініколи не втручаються в моє особисте життя. Вони цілком довіряють мені.А це дорогого вартує. Мої наставники – хороші психологи. Вони тонковідчувають, коли потрібно “закрутити гайки”, а коли необхідно датипослаблення, наполягти на додатковому відпочинку. Вони бачать, колитобі справді погано, а коли ти просто “валяєш дурня”.

- Чи є серед суперниць такі, на кого ти рівняєшся?
-Ядо всіх ставлюся з повагою. Ще тренер мене навчив, що неможна якнедооцінювати, так і переоцінювати суперниць. Завжди кажу, щослабкихсуперниць не буває. А в особистісному аспекті мені дуже імпонуєІрина Мерлені.Довгий час ми були подругами, вона менідопомагала, підказувала, радила.Ми й надалі спілкуємося, але тепервесь вільний час Ірина присвячуєчоловікові та маленькому сину. Ярозумію, що на подруг у неї вже незалишається ані хвильки. До свогозаміжжя Ірина Мерлені мешкала в 11-йкімнаті гуртожитку Львівськогоучилища фізичної культури, в якій теперживу я. Можна сказати, вонаперейшла до мене “у спадок”.
Мене завждивражав характер Мерлені:якщо вона чогось прагне, то обов’язково свогодосягне. Коли в Іри ємета, все інше миттєво відходить на задній план.Дивлячись на неї, ятакож вирішила всю себе присвятити спорту, невідволікаючись нахлопців, дискотеки та інші приємні речі. Єдине, щоможу дозволити собі,– прогулянку в неділю.

- Який стиль боротьби тобі більше до вподоби – атакувальний чи захисний?
-Колись полюбляла «сидіти» у захисті, але тепер намагаюся більшепрацювати першим номером, створювати на килимі небезпечні моменти,провокувати суперницю та реалізовувати свою атаку. Не так давно донашої команди долучився ще один тренер – Володимир Глібенко. Він якраз і став ініціатором зміни стилю, допомагає мені працювати над атаками.
- Чи є в тебе улюблений прийом?
-Мабуть, це кидок через стегно. Не можу сказати, що на тренуванняхпрацюю над ним найчастіше. Намагаюся відпрацьовувати всі прийоми – наодному тренуванні вибираю два прийоми та штурмую їх, на наступномупрацюю вже над іншими позиціями. Але у найскрутніші моменти змагальнихсутичок на допомогу частіше за інші приходить саме кидок через стегно.

- Я не люблю розповідати про Пекін: для мене Олімпіада – болюча тема, хоча й минуло вже багато часу, - каже Наталія Синишин.- Згадувати, що на головному старті життя, де планувала не просто взятиучасть, а поборотися за нагороди, я була на голову сильнішою заамериканку Марсі ван Дюсен, але не втримала перемоги,не надто приємно. У першій своїй олімпійській сутичці я виграла першийперіод – 4:0. У другому до останніх секунд вела у рахунку – 1:0, але затри секунди до того як арбітр повинен був оголосити про мою перемогу,американка провела прийом “вартістю” в один бал. Згідно з правиламизмагань, перемога у другій двохвилинці дісталась суперниці. Що я робилау вирішальному періоді, навіть не пам’ятаю. Мене це все так шокувало,що я погано контролювала свої дії. Мабуть, надто хотіла... Тренер Олег Сазоновзаспокоював мене, казав, що попереду у мене чемпіонати світу та Європи,а через чотири роки у Лондоні з’явиться ще один олімпійський шанс.

Наталія Синишин: «Я українка, тож виступатиму тільки за Україну!»

Алена Карташова также рассказала о своем отношении к балу "Королевакрасоты отечественного спорта, который был запланирован на 28 апреля,но так и не состоялся. "Я очень обрадовалась, узнав, что меняноминировали в номинации "мисс стойкость" в бале "Королева красотыотечественного спорта". Считаю, что заслужила этот титул. Бал долженбыл состояться 28 апреля, всего через пару дней после операции.Представляете, я бы пришла на церемонию в вечернем платье и медицинскойповязке на руке - ну чем не "мисс стойкость" (смеется). По этойпричине, я, наверное, оказалась единственной из девушек, кто нерасстроился, узнав об отмене конкурса. Хотя надеюсь, что в скоромвремени он все-таки состоится и я с удовольствием приму в нем участие.Также было бы любопытно принять участие в каком-нибудь теле-шоу.Олимпийская чемпионка по борьбе из Украины Ирина Мерлени у себя встране завсегдатай телепрограмм. Ирина на них и поет, и танцует, но яэто делаю не хуже нее”

“К сожалению, большой спорт не обходится без травм, - посетовала АленаКарташова. - Я уверенно вела в счете и уверенно контролировала ходпоединка с полькой Моникой Роген в финале чемпионата Европы, но травмаплеча не позволила довести его до победы. Мне уже один раз делалиоперацию на этом плече, поэтому к повторному лечению отнесласьмаксимально серьёзно. Я очень признательна первым вице-президентам ФСБРОмару Муртузалиеву и Георгию Брюсову за решение всех организационныхвопросов, связанных с моим лечением. От меня требовалось только лечь наоперационный стол. Операция прошла успешно, но сезона, скорее всего,закончен. На своем опыте знаю, что плечо быстро не восстанавливается.Так что, желаю всем соперницам удачи. Чем планирую заниматься? Боротьсяя не могу, но форму поддерживать надо. Поэтому собираюсь принятьучастие в тренировочном сборе национальной команды,

Алена Карташова: операция на травмированном плече
прошла успешно, но сезон для меня законченСеребряный призер Олимпиады-2008, чемпионка мира-2002 по женской борьбеАлена Карташова, получившая травму плеча 4 апреля в финальном поединкечемпионата Европы-2009 весовой категории до 63 против Моники Михалик изПольши, рассказала как прошла операция и поделилась ближайшими планами